Самосій

Самосій, -сію, м. Самосѣвка. Овессамосій. Чуб. III. 266. Горох самосій. Грин. III. 54.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Самосів - іменник, чоловічий рід, неістота

САМОСІ́Й, ю, ч., бот., с. г. Те саме, що САМОСІВ (Тюльпан весняний, самосій Збуває вік недовгий свій (Мисик, Верховіття, 1963, 13))

САМОСІВ, у, ч., бот., с. г. 1. Природний посів рослин насінням, що осипається. Вся надія в людей лише на падалицю, тобто на хліб, який восени зійшов по стерні від самосіву (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 78).

2. у знач. присл. самосівом. Унаслідок природного висівання. Найцінніша пасовищна трава - тонконіг лучний, через 3 - 4 роки з'являється самосівом (Колг. Укр., 10, 1960, 30).

3. Рослина, що виросла внаслідок такого висівання. Дубки, вирощені в розсаднику, міцно вкорінюються і, навпаки, дво-, трирічний самосів дуба можна легко вирвати руками (Колг. Укр., 1, 1957, 39); На грядках з'явився досить густий самосів берези, осики і сосни (Колг. Укр., 11, 1961, 37).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 45.