Косинець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:55, 7 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Коси́нець, -нця, м. 1) Треугольникъ. 2) Треугольная полка въ углу комнаты. Ум. Косинчик. Попід стінами стояли дванадцять стільців, в кутках косі столики, а над ними вгорі косинчики з карнизом на книжки. Левиц. І. 133.
