Косинець

Коси́нець, -нця, м. 1) Треугольникъ. 2) Треугольная полка въ углу комнаты. Ум. Косинчик. Попід стінами стояли дванадцять стільців, в кутках косі столики, а над ними вгорі косинчики з карнизом на книжки. Левиц. І. 133.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КОСИ́НЕЦЬ, нця, чол. 1. Лінійка у формі прямокутного трикутника для креслення й перевірки прямих кутів. Для креслення коротких відрізків прямих ліній, проведення паралельних прямих і побудови кутів у 30°, 45°, 60° і 90° користуються косинцями (Креслення. Підручник для 8—10 кл., 1956, 13); // перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий трикутник. Тимко.. часто задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 11). 2. Прилад для вимірювання земельних наділів, що складається з двох тонких тичок, з'єднаних кінцями вгорі та скріплених поперечкою. Землю почали ділити. Гречка сам узяв у руки косинець на три аршини — і пішов триаршинними кроками і по луках, і по ріллі, і по толоці (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 570). 3. Накладка, якою скріплюють (подекуди й прикрашають) кут рами, оправи тощо. Щоб рама [автомобіля] була більш міцною й жорсткою, на ній установлюються косинці (Підручник шофера, 1960, 226). 4. Трикутна поличка або шафка. Над столиком висить фарбований косинець (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 424). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 305.

Ілюстрації

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

Коси́нець — креслярський інструмент у формі прямокутного трикутника для побудови кутів при виконанні креслеників, схем тощо, або у формі скріплених під прямим кутом брусків (кутник) для розмічання і контролю кутів у слюсарній справі та деревообробці.