Коряк
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:55, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Коря́к, -ка́, м. 1) Ковшъ. Святе діло наші січові коряки! У нашому коряці утопиш иншого мізерного ляшка. К. ЧР. 122. Льохи, шинки з шинкарками, з винами, медами, закупили запорожці та її тнуть коряками! Шевч. 369. 2) Плата мельнику мукою за помолъ. Моє діло мірошницьке: підкрути та й сядь, а коряки бери. Ном. стр. 285, № 3114. 3) = Корець 3. Вх. Зн. 28. Ум. Корячо́к. Кожному гостю по корячку і почали частуваться і кружать. Стор. МПр. 154.
