Зшити

Зши́ти. См. Зшивати.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь. Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором.. глянув і сказав щось (Андрій Головко, I, 1957, 295); // З'єднувати чимось окремі частини чого-небудь. Зшити краї рани.

2. тільки док. Виготовити шиттям: пошити. [Гадка:] Краще зазнати на своїм віку достатків, ніж кохання. З кохання кожуха не зшиєш!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 135); — Івасику, мій хлопчику, Зшила тобі сорочечку, Зшила штанці новенькії, Щоб був же ти із ненькою (Фоміп, Вибр., 1958, 270).

Ілюстрації