Зшити

Зши́ти. См. Зшивати.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Шиючи, з'єднувати окремі частини, краї чого-небудь. Лука свого витяг ушивальника і до посторонки. Уже зшиваючи, покрутив головою, з докором.. глянув і сказав щось (Андрій Головко, I, 1957, 295); // З'єднувати чимось окремі частини чого-небудь. Зшити краї рани.

2. тільки док. Виготовити шиттям: пошити. [Гадка:] Краще зазнати на своїм віку достатків, ніж кохання. З кохання кожуха не зшиєш!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 135); — Івасику, мій хлопчику, Зшила тобі сорочечку, Зшила штанці новенькії, Щоб був же ти із ненькою (Фоміп, Вибр., 1958, 270).

Ілюстрації

Джерела та література

https://www.google.com.ua/search?client=opera&biw=1870&bih=959&tbm=isch&sxsrf=ACYBGNT64slP3KPi28mIGRapY3jKrw5hYQ%3A1573490856212&sa=1&ei=qJDJXcnKDOmgrgT1rLGIBg&q=зшивати&oq=зшивати&gs_l=img.3..0i24l3.3471.8603..9029...0.0..0.107.531.4j2......0....1..gws-wiz-img.......35i39j0j0i30j0i5i30.cjvtn5w6ETo&ved=0ahUKEwjJvqqczuLlAhVpkIsKHXVWDGEQ4dUDCAY&uact=5#imgrc=7zGLJ2_A64LhVM:

http://sum.in.ua/s/zshyvaty