Самотужки
Самотужки, нар. Собственными силами, усиліями. Сим. 20. Грин. І. 4. Так він ото самотужки і порося уклав? А тож! Кобел. у. Ми з сестрою возимо зімою до річки сорочки прать не конем, а так, самотужки санки тягнемо. Пирят. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
САМОТУ́ЖКИ, присл. Без сторонньої допомоги, керівництва, підтримки і т. ін.; самостійно. Статуї великі, запрігшись, возить [раб] самотужки (Л. Укр., І, 1951, 253); Дядьки притягли її сюди самотужки: поранених коней довелося випрягти (Гончар, II, 1959, 29); Тут його Олександр зняв з коня і допоміг дійти до ліжка, бо самотужки він уже не міг і кроку ступити (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 268); Лариса Петрівна не вчилася в школі, вона самотужки здобула різнобічну освіту (Літ. Укр., 19.ІІІ 1963, 2).
Ілюстрації
|
|
