Козиритися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:38, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Козири́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) безл. Идти картамъ. Не буду дивиться, нехай козириться. Мнж. 165. 2) Принимать бравый видъ. Коло дівки парубонько півнем козириться. Чуб. III. 178.