Козиритися
Зміст
Словник Грінченка
Козири́тися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) безл. Идти картамъ. Не буду дивиться, нехай козириться. Мнж. 165. 2) Принимать бравый видъ. Коло дівки парубонько півнем козириться. Чуб. III. 178.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КОЗИРИ́ТИСЯ, рюся, ришся, недок., розм.
1. Триматися по-молодецькому; бадьоритися. Коло дівки парубонько півнем козириться (Павло Чубинський, III, 1872, 178); Задаватися, хизуватися. Серед другокласників ходив півником та козирився Володько Гречаний (Микола Зарудний, Світло, 1961, 4). 2. безос., карт. Іде козир (у 1 знач.), збільшується кількість козирних карт. Не буду дивиться, нехай козириться (Номис, 1864, № 12592).
Український тлумачний словник
Козиритися -рю́ся, -ри́шся, недок., розм. 1) Триматися по-молодецькому; бадьоритися. || Задаватися, хизуватися. 2) безос., карт. Іде козир (у 1 знач.), збільшується кількість козирних карт.
Ілюстрації
|
|
|
