Кобзина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:31, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Кобзи́на, -ни, ж. = Кобза. Узяв кобзину в руки та й зачав співати. Федьк. Поез. І. 4. Ой далеко чути козака Ворла, що іде з кобзиною. Гол. І. 272.