Кльока

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:25, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Кльо́ка, -ки, ж. = Квочка. Когут топче курку, від чого вона зносить покладки, стає клюкою, яка кльоче. Шух. І. 238.