Килим
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:06, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Килим, -ма, м. 1) Коверъ. Будем жити, вино пити, яничара бити, а курені килимами, оксамитом крити. Шевч. 61. 2) Ковровая скатерть. Килимом стіл застеліте. Алв. 12. Стояв стіл під турецьким килимом. K. ЧР. 334. А в тіх наметах все столи стоять, позастилані все килимами. Мет. 338. Ум. Килимець. К. ЧР. 38. Килимок.
