Килим

Килим, -ма, м. 1) Коверъ. Будем жити, вино пити, яничара бити, а курені килимами, оксамитом крити. Шевч. 61. 2) Ковровая скатерть. Килимом стіл застеліте. Алв. 12. Стояв стіл під турецьким килимом. K. ЧР. 334. А в тіх наметах все столи стоять, позастилані все килимами. Мет. 338. Ум. Килимець. К. ЧР. 38. Килимок.

Сучасні словники

Килим Академічний тлумачний словник

КИЛИМ, а, чол.

Тканий, найчастіше ворсистий, з візерунками виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін тощо. Крикнув Гамалія: — Брати, будем жити, — Будем жити, вино пити, Яничара бити, А курені килимами, Оксамитом крити! (Тарас Шевченко, I, 1963, 202); Над постіллю [боярина] висів дорогий заморський килим (Іван Франко, VI, 1951, 75); До столу, тепер уже килимом застеленого, знов сіли старі (Андрій Головко, II, 1957, 65); * Образно. Мох грубо встелив землю м'яким килимом і манить спочити (Гнат Хоткевич, II, 1966, 316); * У порівняннях. Вже поминули сади-виногради рясні, кучеряві, Що покривають підніжжя гори, наче килим розкішний (Леся Українка, I, 1951, 105); Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами (Максим Рильський, II, 1960, 191).

Килим . Українсько-російський словник

КИЛИМ

ковёр

Килим . УСЕ (Універсальний словник-енциклопедія)

КИЛИМ

декоративна тканина, гладка або з одностороннім ворсовим покриттям (петльовим або волоконно-петльовим); вовняна чи з хіміч. волокон; гладкі к. можуть бути пітканими (виплетеними і з покриттям) або виготовленими на основі (ск., плюшеві, голчаті); до плетених к. належать верети, гобелени і т.п., до к. з покриттям - в'язані.

Килим . Словник синонімів

КИЛИМ

(під ноги) мат, (з картиною) гобелен; (сніговий) покрив, покров, габа.

Килим . Архітектура і монументальне мистецтво

КИЛИМ

(тюрк. — повстяна ковдра)

Твір декоративно-ужиткового мистецтва, виконаний з важкої ворсистої тканини. У вигляді найпростіших виробів (кошм і циновок) почали вживатися з 1-го тис. до н. е. у кочовиків Центральної Азії і призначалися для розділу та обмеження простору в спорудах. Згодом виконувалися для покриття підлоги, прикраси стін та утеплення приміщень. На протязі століть у різних народів виробились національні форми килимарства (додатково див. шпалери3). Яскравими особливостями також вирізняються: ~ індійський — натуральний характерний рослинними мотивами, які відзначалися великим малюнком. На зламі XVII–XVIII ст. у Франції створювались шпалери з індійськими мотивами, що отримали таку ж назву. ~ китайський — в грубу тканину впліталися пофарбовані нитки шерстяної пряжі, утворюючи традиційні малюнки і символи, при цьому орнаментальні мотиви залишались незакінченими, такими, що начебто обриваються. Це мало означати нескінченість Всесвіту. ~ український — тканий безворсий двобічний, ручної роботи. Виконані фарбованими вовняними нитками рослинні, геометризовано-рослинні й геометричні орнаменти цілковито закривали конопляну або лляну основу. Застосування орнаментальних мотивів мало деякі особливості на Полтавщині, Київщині, Поділлі та інших регіонах. Певні національні риси також притаманні К. народів Кавказу, Молдови, Середньої Азії, Туреччини тощо.

Килим . Орфографічний словник української мови

Ки́лим

іменник чоловічого роду

Але: два, три, чотири ки́лими

Килим . Словозміна

Відмінок	Однина	Множина
Називний	ки́лим	килими́
Родовий	ки́лима	килимі́в
Давальний	ки́лиму, ки́лимові	килима́м
Знахідний	ки́лим	килими́
Орудний	ки́лимом	килима́ми
Місцевий	на/у ки́лимі	на/у килима́х
Кличний	ки́лиме*	килими́*