Кабака
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:21, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Каба́ка, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. Кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.
