Кабака
Каба́ка, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. Кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КАБАКА, и, жін., заст. Нюхальний тютюн. Доставши з халяв, хто ріжок з кабакою, — та нюхають та чхають; а хто люльку.. смокче (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 199).
Кабаки втерти (дати) кому — покарати, побити когось. — Не кваптесь лиш: ще на славу Втру я вам кабаки (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 73).
Словарь української мови
Кабака, -ки, ж. 1) Нюхательный табакъ. «Мерщі ісхопився, протерся, кабаки понюхав. Сніп. 16. Натрусив з ріжка катки, раз, другий понюхав. Мкр. 11. 9. Мовчи, по я тебе на кабаку зотру! Ном. № 3618. кабаки діти кому. Наказать кого. Желех. Закр. 2) Penis.
Толковый словарь Даля
КАБАКА
жен., малорос. кебека дон., южн. тебека вост., ниж. бухарка кавк. гарбуз малорос., курск., смол., тыква Cucurbita Melopepa s. maxima; ошибочно кабак.
Ілюстрації
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови, тт. 1—11, Київ: «Наукова думка», 1970—1980.Том 4, 1973. — Стор. 63.
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 202.
Толковый словарь живаго великорускаго языка В. И. Даля. [Первое изданіе] / Изданіе общества любителей Россійской словесности, учрежденаго при Императорскомъ Московскомъ Университетѣ. — М., 1863—1866.
Зовнішні посилання
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21706-kabaka.html#show_point
