Кельня

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:09, 21 листопада 2018; L.varchenko (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Ке́льня, -ні, ж. КЕ́ЛЬНЯ, і, жін. Ручний будівельний інструмент — металева трикутна лопаточка на короткому держаку. Дроворізи з пилками і сокирами, муляр з кельнею (Іван Франко, VI, 1951, 152); Київ тримає кельню у руці, — він у вапні, всякчасно в дії (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 47).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

537747925 w640 h640 dsc 7508.jpg 911321142 w640 h640 e.jpg 3926458.jpeg Кельня.jpg

Медіа

Див. також

Кельн, кельні, рід. мн. Келен, дружин. (Пол. Kielnia) (тех.). Лопаточка муляра, штукатура для розмішування та загарбання вапна, цементу. Кельня- лопатка у муляра [V, VI]

Джерела та література

Тлумачний словник Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940. Тлумачний український словник. 2014.

Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках