Кельня

Ке́льня, -ні, ж. КЕ́ЛЬНЯ, і, жін. Ручний будівельний інструмент — металева трикутна лопаточка на короткому держаку. Дроворізи з пилками і сокирами, муляр з кельнею (Іван Франко, VI, 1951, 152); Київ тримає кельню у руці, — він у вапні, всякчасно в дії (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 47).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Див. також

Кельн, кельні, рід. мн. Келен, дружин. (Пол. Kielnia) (тех.). Лопаточка муляра, штукатура для розмішування та загарбання вапна, цементу. Кельня- лопатка у муляра [V, VI]

Джерела та література

Тлумачний словник Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935-1940. Тлумачний український словник. 2014.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках