Зорювати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:09, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зорювати, -рю́ю, -єш, гл. Спать на открытомъ воздухѣ. Роспитують, хто з чим і відкіля і куди йде, і де зорювали, і де вода краща. Кв. II. 41. Літом у нас товар у полі зорює. Борз. у. Отара отирлувалась і зорює, і чабани поснули. О. 1862. V. Кух. 34.
