Кіш
Кіш, коша́, м. 1) Корзина большая стоячая для храненія муки или зерна. Ой пійду я до коша, муки ні пилини! Нп. У сінях стоїть кіш із борошном. Г. Барв. 435. 2) Корзина передвижная. Держу на голові три коші з хлібом. Опат. 64. 3) Садокъ для рыбы въ видѣ поставленной въ воду плетеной цилиндрической корзины. Чуб. VI. 107. Хоч риби нема на́те вам кіш на рибу. Ном. № 4777, 4) Деревянный коробъ въ мельницѣ надъ жерновами, куда высыпается зерно. Меле гречку, на кіш посипає. Чуб. VI. 153. 5) Лагерь, стоянка. Гайдамаки повертілись попід частоколом та й вернулись до коша. А кошем вони стояли тогді цілі сутки у Великих курганів. ЗОЮР. I. 252. Козаки вночі утікали і на тихому Дунаї новим кошем стали. Шевч. 6) Запорожская Сѣчь. Низове товариство закликало мене до коша, бо я всі гірла, як свої п’ять пучок, знаю. К. ЧР. 23. Дати від коша. Прогнать, отразить. Остаться на кошу. Сѣсть какъ ракъ на мели.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
- Кіш (тюрк. qoš) — тимчасова стоянка тюрків протягом кочування
- Кіш — укріплений табір:
- Кіш (кош) — башкирське кочове житло
- Кіш — французький пиріг
- Кіш — великий кошик
- Кіш — плетений садок для риби
- Кіш — кузов (первісно плетений) воза, саней
- Кіш — ємність у млині чи віялці для засипання зерна
Кіш
Шаблон:Otheruses Кіш (Шаблон:Lang-fr) — відкритий французький пиріг з основою з пісочного (іноді листкового) тіста і начинкою з яєць, вершків та сиру. Варіанти начинок можуть бути різними: від легких овочевих, фруктових, рибних або із суміші зелені до ситних м'ясних або грибних. У свідомості багатьох пиріг асоціюється із французькою кухнею, проте коріння походження рецепту тягнуться до німців Лотарингії. Там пиріг готували із залишків продуктів (шматочків м'яса, овочів) і тіста, яке залишалося при замісі хліба. З хлібного тіста ліпили основу, яку заповнювали начинкою і заливкою з яєць і молока. Французи додали в заливку сир (спочатку це були сорти Комте або Грюйер). А основу пирога з часом стали готувати з пісочного або листкового тіста, від чого пиріг став тільки кращим. Зазвичай кіш подають на стіл гарячим або холодним, із зеленим салатом і вином<ref>Киш — gotovim.ru</ref>.
Приготування
Кіш — це коротке слово, що означає відкритий пиріг з рубленого тіста — пісочного або листкового. Якщо говорити про класичну страву французької кухні, доречнішою буде назва «кіш лорен», тобто «пиріг з Лотарингії». Протягом часів у цій провінції склалася традиція готувати такі пироги з тих продуктів, що залишалися після обіду. Це пояснює той факт, що існує безліч варіацій для приготування начинки. Вона може бути грибною, м'ясною, овочевою, рибною або солодкою — фруктовою. Але саме начинкою кіш принципово відрізняється від іншої випічки: для кіша начинку спочатку готують окремо, потім поєднують із сумішшю з яєць, молока (або жирних вершків) і сиру, заливають на розкачане тісто і лише потім відправляють у духовку<ref>Французская выпечка: вкус к жизни, Светлана Усанкова — luxurynet.ru</ref>. Начинка викладається на тісто досить щільно. Саме така суміш додає готовій страві щільності й водночас легкості, що робить пиріг дуже ситним та смачним. Кіш можна їсти на сніданок, ланч / обід або вечерю. Саме завдяки тому, що цей пиріг доволі універсальний, він і набув такої популярності у світі. Він підходить і як закуска до обіду, і як додаткова страва на вечерю, і як варіант корисної та поживної страви для сніданку. Дуже ніжний на смак, він гармонійно поєднується зі стравами для шведського столу. Подають кіш з листям салату, гарячим французьким хлібом і холодним білим вином. Або роблять його основною стравою обіду. Також роблять маленькі кіші як гарячі закуски<ref>Quiche-lorraine. Киш Лорен — frenchcooking.ru</ref>. Пироги кіш можна охолоджувати, зберігати і потім розігрівати — але тільки один раз.
