Кубара

Куба́ра, -ри (-ря, -і), ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 317.

http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0

Сучасні словники

Кубара, -ри (-ря, -і), ж. Снарядъ для снятія роя пчелъ съ дерева; онъ состоять изъ длиннаго шеста и прикрѣпленнаго къ нему мѣшка.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 317.

http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25060-kubara.html

кубара

куба́ра название морского судна, др.-русск. кубара (Договор Игоря с греками 945 г.; Иос. Флав.; Георг. Амарт.; см. Истрин 3, 252) и др. Из ср.-греч. κουμβάριον "галера"; см. Фасмер, Гр.-сл. эт. 103; Соболевский, РФВ 70, 90; ЖМНП, 1886, сент., стр. 151; Бернекер 1, 636.

Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964—1973.

кубара — корабель … Зведений словник застарілих та маловживаних слів

https://dic.academic.ru/dic.nsf/vasmer/41951/%D0%BA%D1%83%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B0

Ілюстрації

[[Зображення:|x140px]]

[[Файл:|x140px]]

Зовнішні посилання

• Е.СЛОВО
• РОДЗИНКИ