Здовольнити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:23, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Здовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворить, удовольствовать. Розуму, чув не раз я од учених, ніяк не можна здовольнить. О. 1861. VII. 15. Нічого Бот гнівити, усім Бог здовольнив. Г. Барв. 424.