Миро

Ми́ро, -ра, с. Мѵро. ЗОЮР. І. 161. Іду меж мир, миром мированая. Чуб. І. 132. в християнстві спеціально приготовлене і освячене ароматичне масло, яке використовується в таїнстві Миропомазання для помазання тіла людини. У православ'ї використовується також і при освяченні новозбудованого храму, для помазання антиминса, престолу і стін. У католицизмі і в Вірменської апостольської церкви крім таїнства миропомазання використовується при свячення священиків і єпископів і при освяченні храмів і вівтарів. Раніше в православній традиції використовувалося також при помазання на царство. Освячене миро зберігається в православних храмах в спеціальній посудині - мірніце, яка встановлюється на престолі.