Жовкнути

Жовкнути, -кну, -неш, гл. Желтѣть, становиться желтымъ. Без милого дівча жовкне як трава без роси. Чуб. V. 298.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Цікаві факти
3 Ілюстрації
4 Медіа
5 Див. також
6 Джерела та література
7 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЖОВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. жовк і жовкнув, ла, ло; недок. Робитися, ставати жовтим, набирати жовтого забарвлення. Пшениці та жита в'яли й жовкли (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 13); Як надходить осінь, птахи мовкнуть, Жолуді давно дозрілі жовкнуть (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 57); // Робитися, ставати блідим з жовтим відтінком (про обличчя). Вона нікого не хотіла тоді бачити, не ходила обідати, жовкла і худла за один день (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 325).

Словник синонімів Караванського

ЖОВКНУТИ жовтіти, ставати жовтим, жовтішати, (трохи) прижовкати; (- зелень) в'янути, засихати, вигоряти; (- людей) приб. марніти, блякнути.

Фразеологічний словник української мови

ЖОВКНУТИ

в оча́х жовті́є (жо́вкне, темні́є і т. ін.) / пожовті́ло (пожо́вкло, потемні́ло і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити, комусь стає погано від фізичного болю, втоми, хвилювання і т. ін. Ївга стоїть, як дерев’яна, труситься, в очах жовтіє. Ледве промовила: — Що се ти наробив? (Г. Квітка-Основ’яненко); (Секлета Семенівна:) Ну за що ти мене образив гергепою? За віщо? Ти справді дихати спокійно не даєш! Мені уже жовкне в очах!.. (М. Куліш); В ньому прокинувся голод, дикий, невгамовний, незборливий голод, від якого темніє в очах (П. Загребельний); У мене так мурав’ї (мурашки) й заходили поза спиною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло!.. (Панас Мирний); Світ мені темний зробився: пожовкло, позеленіло в очах (Ганна Барвінок); Замфірові потемніло в очах. Зразу він наче не розчовпав, про що річ, але за мить страшна думка блиснула йому в голові

Цікаві факти

Чому листя жовтіє

Кожному відомо, що в середніх широтах із настанням осені широколисті дерева змінюються. Вони ніби одягають красиве різнокольорове вбрання: жовте, червоне, фіолетове. Чому ж листя жовтіє і опадає восени?

Причина полягає у підготовці організмів рослин до зимового періоду. Дерева скидають листя, пристосовуючись до несприятливих умов, захищаючись від втрати вологи, коли коріння не зможуть поглинати із грунту воду, перетворену на крижинки. Якби на деревах залишилося листя, рослини могли б загинути від нестачі вологи. Це пов'язано з тим, що процес випаровування протікає і на морозі, а от всмоктування води припиняється. Листопад - результат тривалих еволюційних пристосувань рослин. Слідуючи своєму біологічному ритму, таким чином рослини підготовляються до зимового періоду.

Пігменти

З наближенням осінніх днів знижується температура повітря, що призводить до зменшення швидкості протікання життєвих процесів (транспірації, фотосинтезу) в тканинах рослини, у тому числі в листках. У них починають руйнуватися пігменти. Раніше інших руйнується хлорофіл (зелений пігмент), а інші пігменти є більш стійкими і зберігаються довше. Це ксантофіл, каротин, антоціан. Завдяки їм, листи отримують золотисто-жовте, червоне, лілове забарвлення. Настає так звана «золота осінь».

У цей період в основі черешка, за допомогою якого лист прикріплюється до гілки, відбувається посилене ділення паренхімних клітин. Здобуваючи округлу форму, вони формують великі міжклітинні простори, що призводить до появи пухкої та ламкої тканини в цій ділянці. Утворюється розподільний шар, а лист під вагою своєї листової пластинки зривається і падає. Злам затягується корковою тканиною, при цьому утворюється листовий рубець. Так починається листопад, коли листя жовтіє і опадає. Це рятує рослини від зимової посухи.