Звеліти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:07, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Звеліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Звеліти, -лю, -лиш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.