Збуй-вік
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 08:04, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Збуй-вік, -ка, м. 1) = Збудь-вік. Волын. г. Як що баба стара, то кажуть на неї: ця вже баба збуйвік; він збуйвік. Подольск. г. 2) мн. Мелкое или малоцѣнное имущество. Жидівські збуйвіки погоріли. Луб. у.