Сюрчати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:34, 28 жовтня 2018; Dshodlevska.ij18 (обговорення • внесок)
Сюрча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Жужжать, трещать (о насѣкомыхъ). Там коники (польові) кричали та сюрчали. Мир. ХРВ. 39. 2) Жужжать (о веретенѣ). Веретено сюрчить. Мир. Пов. I. 134.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках