Хруп

Хруп, меж., выражающее отламываніе чего-либо. Разогнавшись, скакнув Петро і як раз досяг до другого берега. Аж тут берег під ним хруп! одколовсь, і вже козак похиливсь назад, К. ЧР. 163.

Хруп(хрускіт)

звук, тріск чогось крихкого, ламається, роздрібнюють від тертя об що-небудь тверде, від тиску чогось. «Чути здалека легкий хрускіт сухого хмизу.» Мельников-Печерський. Є сухарі з хрускотом.[1]

Ілюстрації