Хруп
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:36, 22 жовтня 2018; Avshavliuk.fzfvs18 (обговорення • внесок)
Хруп, меж., выражающее отламываніе чего-либо. Разогнавшись, скакнув Петро і як раз досяг до другого берега. Аж тут берег під ним хруп! одколовсь, і вже козак похиливсь назад, К. ЧР. 163.
Хруп(хрускіт)
звук, тріск чогось крихкого, ламається, роздрібнюють від тертя об що-небудь тверде, від тиску чогось. «Чути здалека легкий хрускіт сухого хмизу.» Мельников-Печерський. Є сухарі з хрускотом.[1]
Ілюстрації
|
|
|
