Ошуста

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ошуста, -ти, м. Обманщикъ, плутъ.Нехай сам покаже [пан Шубравський] з себе ошуста та дурисвіта (Март., Тв., 1954, 349); - Ой, хто б до нього йшов? Та то ошуст, - промовила Антошка (Гжицький, У світ.., 1960, 107)