Ошуста
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ошуста, -ти, м. Обманщикъ, плутъ.Нехай сам покаже [пан Шубравський] з себе ошуста та дурисвіта (Март., Тв., 1954, 349); - Ой, хто б до нього йшов? Та то ошуст, - промовила Антошка (Гжицький, У світ.., 1960, 107)
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках ОШУ́СТ, а, чол., зах. Обманщик. — Нехай сам покаже [пан Шубравський] з себе о шуста та дурисвіта (Лесь Мартович, Тв., 1954, 349); — Ой, хто б до нього йшов? Та то ошуст, — промовила Антошка (Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 107).
Ілюстрації
|
|
|
Depositphotos 2257098-stock-illustration-thief zlo.jpg
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 839.
