Квасок
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:11, 19 жовтня 2018; Katkachenko.pi14 (обговорення • внесок)
Квасо́к, -ску, м. Ум. отъ квас. 1) Квасокъ. 2) Щавель. 3) Родъ кушанья. Варють борщі, локшину, квасок. Кв. 4) Раст. Rumex acetosella. Вх. Пч. І. 12.
Сучасні словники
Словник української мови, Академічний тлумачний словник (1970-1980) ЩАВЕ́ЛЬ, влю, чол. Трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових, стебло й продовгувате листя якої здебільшого має кислий смак; використовується в кулінарії і медицині.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Квасо́к, -ску́ – 1) квасок. 2) щавель.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) квасо́к, -ску́, -ско́ві; -ски́, -скі́в
