Квасок

Квасо́к, -ску, м. Ум. отъ квас. 1) Квасокъ. 2) Щавель. 3) Родъ кушанья. Варють борщі, локшину, квасок. Кв. 4) Раст. Rumex acetosella. Вх. Пч. І. 12.

Ми-таки навчилися.. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Є. Кротевич);

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови, Академічний тлумачний словник (1970-1980) ЩАВЕ́ЛЬ, влю, чол. Трав'яниста, перев. багаторічна рослина родини гречкових, стебло й продовгувате листя якої здебільшого має кислий смак; використовується в кулінарії і медицині.

Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Квасо́к, -ску́ – 1) квасок. 2) щавель.

Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) квасо́к, -ску́, -ско́ві; -ски́, -скі́в

Словник відмінків: називний - щаве́ль; родовий - щавлю́; давальний - щавлю́, щавле́ві; знахідний - щаве́ль; орудний - щавле́м; місцевий - на/у щавлі́, щавлю́; кличний - щавлю́*.