Злодій
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:32, 18 жовтня 2018; Mssavina.fpmv18 (обговорення • внесок)
Зло́дій, -дія, м. 1) Воръ. Казали їй руки ізв’язати; посадили між злодіями, між убійниками, молоду та добру. МВ. II. 193. Не так лютує голий злодій, коли не має що украсть, як наш латин тут розгнівився. Котл. Ен. IV. 48. Хто перелазить в кошару, той злодій. Не піймавши, не кажи злодій. Посл. 2) Раст. = Гречка дика. Вх. Пч. І. 9. 3) Нас. короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. І. 5.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
