Пухтя
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:51, 17 жовтня 2018; Morudkivska.uk18 (обговорення • внесок)
Пухтя, -ті, м. = Пухтій.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ПУХТІ́Й, я, чол., розм. Товстий, неповороткий чоловік.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 410.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Пухтя, -ті, м. = пухтій.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПУХТІ́Й, я́, ч., розм. Товстий, неповороткий чоловік.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 410.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
пухтій пухтій -я́, ч., розм. Товстий, неповороткий чоловік.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
|
|
|
