Пухтя

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пухтя, -ті, м. = Пухтій.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. ПУХТІ́Й, я, чол., розм. Товстий, неповороткий чоловік.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 410.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Пухтя, -ті, м. = пухтій.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

ПУХТІ́Й, я́, ч., розм. Товстий, неповороткий чоловік.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 410.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

пухтій пухтій -я́, ч., розм. Товстий, неповороткий чоловік.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Пухтя1.jpg Пухтя2.jpg Пухтя3.jpg


Пухтя