Делебі
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:41, 17 жовтня 2018; Kvbryhinets.if17 (обговорення • внесок)
Делебі, нар. = Далебі.
Зміст
Сучасні словники
ДАЛЕБІ́, рідко ДАЛЕБІ́Г, невідм., розм. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. — Я, далебі, в тім не виною, Що так роз'їхався з тобою (Котл., І, 1952, 145); Далебі, він сам себе не пізнавав (Гур., Новели, 1951, 56); — Сьогодні до вас я з рабом чорношкірим. — Здобутий у турків?
Ілюстрації
|
|
|
|
