Делебі

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Делебі, нар. = Далебі.

Сучасні словники

ДАЛЕБІ́, рідко ДАЛЕБІ́Г, невідм., розм. Уживається у знач. вставних слів: правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін. — Я, далебі, в тім не виною, Що так роз'їхався з тобою (Котл., І, 1952, 145); Далебі, він сам себе не пізнавав (Гур., Новели, 1951, 56); — Сьогодні до вас я з рабом чорношкірим. — Здобутий у турків?

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання