Дзеленькати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:50, 15 жовтня 2018; Iobondar.fzfvs18 (обговорення • внесок)
Дзеле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Угор. Як грюкне грім, то аж вікна дзеленькають. Камен. у.
Зміст
Словник української мови: в 11 томах
ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. Те саме, що дзеленчати. Дзвони дзеленькали, а великий дзвін хрипів, неначе стара розбита сковорода (Нечуй-Левицький, III, 1956, 193); Коні.. дзеленькали вудилами (Петро Панч, Вибр., 1947, 376).
Ілюстрації
|
|
|
|
