Ужва
Зміст
Словник Грінченка
Ужва, -ви, ж. 1) = Вужівка. Вх. Зн. 73. 2) Въ плугѣ: большое деревянное кольцо, которымъ соединяются между собою плугъ и колісня. Чуб. VII. 399.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
УЖВА́, и, жін., діал. Мотузка з лози; вужівка. І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 593); * У порівняннях. В сінях дід старий при жорнах Меле гречку на крупи. Сива борода по пояс, Похилилась голова, — Але плечі наче двері. Руки крепкі [міцні], мов ужва (Іван Франко, X, 1954, 236).
Ужва, -и, ж., діал.
Мотузка з лози; вужівка.
МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв’язування або прив’язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев. тонкий, недовгий); ШНУР (сплетений з ниток або прядива); ШКЕРТ мор. (тонкий); ВУЖІ́ВКА діал.
Ілюстрації
|
|
|
|
