Ужва

Словник Грінченка

Ужва, -ви, ж. 1) = Вужівка. Вх. Зн. 73. 2) Въ плугѣ: большое деревянное кольцо, которымъ соединяются между собою плугъ и колісня. Чуб. VII. 399.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970-1980)

УЖВА́, и, жін., діал. Мотузка з лози; вужівка. І пригадалось дитинство, коли він із батьком, старим лісорубом, гонив міцно скручені ужвою плоти по Десні і Дніпру (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 593); * У порівняннях. В сінях дід старий при жорнах Меле гречку на крупи. Сива борода по пояс, Похилилась голова, — Але плечі наче двері. Руки крепкі [міцні], мов ужва (Іван Франко, X, 1954, 236).

Ілюстрації