Опуклий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:17, 14 жовтня 2018; Aysaiko.if18 (обговорення • внесок)
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
1. Який має округло вигнуту назовні поверхню; протилежне угнутий. Сферичні дзеркала бувають угнутими і опуклими (Курс фізики, III, 1950, 270).
2. Який округло виступає, видається наперед. Чорне волосся обрамляло опуклий білий лоб (Олесь Донченко, III, 1950, 39); Густі брови [Кобзаря] ледь-ледь насупилися над трохи опуклими карими очима (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 6); // перен. Чіткий, виразний. Опуклої виразності набули навколишні звуки (Юрій Яновський, II, 1954, 74).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 733.
- Https://pasichnyk.webnode.com.ua/ files/system preview detail 200000043-9e8c99f81d/Фільтр одношаровий опуклий.jpg
Опис1
- Http://edufuture.biz/images/2/20/3.50.jpg
Опис2