Опуклий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
Сучасне значення
1. Який має округло вигнуту назовні поверхню; протилежне угнутий. Сферичні дзеркала бувають угнутими і опуклими (Курс фізики, III, 1950, 270).
2. Який округло виступає, видається наперед. Чорне волосся обрамляло опуклий білий лоб (Олесь Донченко, III, 1950, 39); Густі брови [Кобзаря] ледь-ледь насупилися над трохи опуклими карими очима (Семен Журахович, Дорога.., 1948, 6); // перен. Чіткий, виразний. Опуклої виразності набули навколишні звуки (Юрій Яновський, II, 1954, 74).
Ілюстрації
Опуклий багатокутник
Опукла лінза