Фрела

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Фрела, -ли, ж. = Флояра. Вх. Зн. 75.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 609.

ФЛОЯ́РА, ФЛОЄ́РА, и, ж. Басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (Пісні та романси.., II, 1956, 166); І наплива з зелених полонин поміж смерек мелодія флояри (Сос., Солов. далі, 1957, 37).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 614.

флоя́ра = флоє́ра = фуя́ра (зменшено-пестливі — флоя́рочка, фуля́рка) — басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині. Дрімає береза, Заснула смерека, Чути лиш флояру Вівчарську здалека (пісня); Як гуцула не любити, коли гуцул грає, На флоярці, на сопілці й на трембіті знає (коломийка); — Вийди завтра, я винесу флоярочку свою (Г. Хоткевич).

Ілюстрації

20.png IMG 5320.jpg Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання