Звір
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:00, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
І. Звір, звору, м. Оврагъ, лощина, ложбина. Не навчила я ся корчима ходити, з звора воду пити, з торби хлібом жити, з торби хлібом жити, на камені спаті. Гол. І. 156.
ІІ. Звір, -ра, -ру, м. 1) Звѣрь. З теї тучи в темний ліс, нехай мене звір іззість. Чуб. V. 180. 2) Волкъ. Ум. Звірик, звірок. Звірок утішний білка. Сим. 210. Ув. Звірюка, звіря́ка.
