Щедрак
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:20, 9 жовтня 2018; Asterekhova.fitu18 (обговорення • внесок)
Щедрак, -ка, м. = Щедрівник. Вх. Лем. 487.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЩЕДРІ́ВНИК, а, чол. Той, хто ходить щедрувати, щедрує. — Оце так щедрівка, — схопився із-за столу зраділий Гайдим і вискочив з хати.
Додаткові словники
Словник української мови: в 11 тт.
ЩЕДРІ́ВНИК, а, ч. Той, хто ходить щедрувати, щедрує. — Ну, дай нам покій! Оце ж пак заходимось ходить по хатах з жартами, неначе колядники або якісь щедрівники
Ілюстрації
|
|
|
|
