Щедрак

Щедрак, -ка, м. = Щедрівник. Вх. Лем. 487.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЩЕДРІ́ВНИК, а, чол. Той, хто ходить щедрувати, щедрує. — Оце так щедрівка, — схопився із-за столу зраділий Гайдим і вискочив з хати.

Додаткові словники

Словник української мови: в 11 тт.

ЩЕДРІ́ВНИК, а, ч. Той, хто ходить щедрувати, щедрує. — Ну, дай нам покій! Оце ж пак заходимось ходить по хатах з жартами, неначе колядники або якісь щедрівники

Ілюстрації

Медіа

.

Джерела та література

[1] [2] [3]