Закаблук
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:42, 29 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Закаблук, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. Нп. 2) Хата закаблуком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Лебед. у. Ум. Закаблучок. Купив мені черевички, закаблучки риплять. Грин. III. 654.
