Закаблук

Закаблук, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. Нп. 2) Хата закаблуком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Лебед. у. Ум. Закаблучок. Купив мені черевички, закаблучки риплять. Грин. III. 654.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗАКАБЛУ́К, а, чол.

1. Задня частина взуття, що охоплює п'яту. Він був уже в чоботях і зіп'явся на носки, тоді хитнувся на закаблуки, щоб розім'яти онучі на нозі (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 378); Ад'ютант цокнув закаблуками і зник за дверима (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 174).

2. Те саме, що каблук. Ястшембський затупотів закаблуками слідком за Василиною (Нечуй-Левицький, II, 1956, 68); Ліза.. зняла черевички з низенькими закаблуками і опустила ноги у воду (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 161); На ногах нові чобітки на високих закаблуках з підківками... (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 144). ♦ Давати (дати) лиха закаблукам [і передам] — танцювати з запалом. По неділях збиралася.. молодь і під троїсті музики давала лиха закаблукам і передам (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 229); Ударити в закаблуки — пуститися в танець; затанцювати. Як сонні, ходять, сплівши руки, а тут би — вихором пройтись, ударить шквально в закаблуки (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 361).

Відео

1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]

Фото

• IMG 3351.jpg
• 627037148.jpg

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації