Матузка

Мату́зка, -ки, ж. = Мотузка.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МОТУЗКА, и, жін. Те саме, що мотузок. Ззаду [воза] упирається на мотузці корова, а спереду суворий мужик заніс над кіньми батіг. Се ярмаркова проза спішить на піч додому (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 237);Через вулиці з балкона на балкон перекинуті мотузки, на яких сохне білизна (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 426).

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Мату́зка, -ки, ж. = мотузка. Моту́зка, -ки, ж. Веревка, тонкая бичевка. Зачепила собі мотузкою за шию (глечик) да й понесла топить. Рудч. Ск. I. 18. Ум. мотузочка.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

МОТУ́ЗКА, и, ж. Те саме, що мотузо́к. Ззаду [воза] упирається на мотузці корова, а спереду суворий мужик заніс над кіньми батіг. Се ярмаркова проза спішить на ніч додому (Коцюб., II, 1955, 237); Через вулиці з балкона на балкон перекинуті мотузки, на яких сохне білизна (Руд., Остання шабля, 1959, 426). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 813.

Моту́зка, ки, ж. Веревка, тонкая бичевка. Зачепила собі мотузкою за шию (глечик) да й понесла топить. Рудч. Ск. I. 18. Ум. Мотузочка. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 449.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

мотузка-и, ж.Те саме, що мотузок.

Ілюстрації

Зовнішні посилання

Матеріал з Вікіпедії

верёвка