Мо́туз, -за, м. Веревка. Сталисьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив’язав. Литин. у. Слабий, як учетверо мотуз. Ном. № 8132. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — см. Верстат. Шух. І. 256. Ум. Мотузок, мотузо́чок.
